Сколіоз – захворювання опорно-рухового апарату, що характеризується викривленням хребта у трьох площинах, пов’язане з ротацією хребців навколо своєї осі. Може формуватися на будь-якому етапі росту дитячого організму, але найнебезпечніший період розвитку припадає на час активного росту дитини – 8-14 років. Сколіотичну деформацію хребта прийнято відносити до хвороб росту.
Сколіоз розвивається як результат:
- травми хребта;
- ускладнення різних захворювань;
- вродженого недорозвинення хребців і ребер.
Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення й призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.
Хвороба може бути вродженою або набутою. Якщо вроджений сколіоз свідчить про вроджені аномалії кісток, хребта та сполучної тканини, то набутий має низку причин, які призводять до його виникнення та розвитку. Серед них:
- надмірні осьові навантаження на хребет;
- малоактивний спосіб життя;
- сидіння у неправильній позі;
- носіння важких предметів у одній руці чи на одному плечі;
- наявність плоскостопості;
- захворювання суглобів;
- збільшення ваги тіла. Усі ці чинники спричиняють ослаблення м’язів спини, внаслідок чого вони не можуть підтримувати хребет у належному стані.
Легкі форми даного захворювання не вимагають спеціального лікування. Досить індивідуально підібраного курсу фізичних вправ для зміцнення м’язового каркаса. Дітям рекомендується заняття плаванням, верховою їздою, сон на твердій поверхні, контроль постави.
В складніших випадках застосовується корсетотерапія по методиці Шено, лікувальна гімнастика, масаж та плавання.
Більш пізні стадії захворювання коригуються єдиним шляхом – хірургічним втручанням.
У РОКЛ імені Юрія Семенюка такими оперативними втручаннями займається доктор медичних наук, Заслужений лікар України, фахівець з питань патології хребта та суглобів, головний експерт Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА з ортопедії та травматології, голова правління Асоціації ортопедів-травматологів Рівненської області Валентин Костянтинович Піонтковський. Асистує лікар-ортопед-травматолог та вертебролог Обласного центру ортопедії, травматології та вертебрології Богдан Михайлович Мироник. Анестезіолог – лікар вищої кваліфікаційної категорії, викладач на кафедрі Анестезіології та інтенсивної терапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, член European Society of Anaesthesiology та The European Society of Regional Anaesthesia and Pain Therapy Максим Миколайович Барса.
Останніми роками кут деформації стрімко зріс з початком підліткового віку. Для таких дітей це кризовий період. Після операції вони проходять реабілітаційне лікування, але, в загальному, вже через тиждень активні, ходять самостійно, але потребують людини, яка змогла б бути поруч і підстрахувати.
Оскільки операція доволі складна, підготовка до неї складається з кількох етапів. Для початку пацієнт має здати аналізи, де дуже важливими є показник гемоглобіну. Якщо він низький, чекаємо, поки показник збільшиться. Тут допоможе харчування, збагачене залізом.
Окрім цього проводяться інструментальні обстеження:
- УЗД органів черевної порожнини;
- УЗД органів малого тазу;
- УЗД заочеревинного простору;
- УЗД плевральних синусів;
- УЗД судин нижніх кінцівок;
- дихальні проби. Завдання лікарів до проведення операції – МАКСИМАЛЬНО обстежити пацієнта.
Ввечері напередодні проведення оперативного втручання дозволяється легка вечеря (потрібно виключити жирне, смажене та гостре). У день операції забороняється будь-що їсти і пити.
Під час операції використовується комбінована анестезія (загальна анестезія з регіонарною блокадою) з найширшим видом моніторингу, тобто нейром’язовим, моніторингом глибини анестезії та інвазивного артеріального тиску. Така анестезія використовується для найшвидшого післяопераційного відновлення та найкращого знеболення.
Пацієнт знаходиться на операційному столі у положенні на животі. Виконується задньо-серединний доступ до хребтового стовпа. Через безпечні структури під електромоніторингом та рентгенконтролем, оминаючи нервові корінці та спинномозковий канал, в тіла хребців закручуються транспедикулярні гвинти. Потім їх фіксують до двох балок.
Наступний етап – корекція кривизни хребта: виконується ротація хребців, дистракція та компресія на певних рівнях. Тривалість оперативного втручання від 3 до 5 годин. Вже на другий день після операції пацієнт має змогу самостійно рухатися по палаті.
Результати роботи наших спеціалістів:
1. пацієнт 16 років. Скарги на задишку, швидку стомлюваність під час незначних фізичних навантажень, болі у хребті та косметичний дефект. Було проведено хірургічну корекцію сколіотичної деформації за допомогою транспедикулярної системи.
2. пацієнтка 17 років. Скаржилась на болі у хребті, утруднене дихання, швидку стомлюваність при незначних фізичних навантаженнях. Лікарі провели хірургічну корекцію сколіотичної деформації транспедикулярною системою.
3. пацієнтка 15 років. Були скарги на стомлюваність від незначного фізичного навантаження, болі у хребті, задишку. Було проведено хірургічну корекцію сколіотичної деформації з транспедикулярною системою.
Звернутися до спеціалістів Обласного центру ортопедії, травматології та вертебрології можна зручним для вас способом:
- форма на сайті: https://rokl.rv.ua/
- контакт-центр:
+38 050 2000 891
+38 096 2000 891
- бот у viber: https://pipe.bot/viber/16819
Бережіть себе та вчасно звертайтеся за допомогою.