На роботу у вишиванці. Щороку у третій четвер травня, це найкращий дрескод. Колектив РОКЛ імені Юрія Семенюка вже кілька років поспіль долучається до флешмобу , одягаючи у цей день традиційний український стрій або один із його елементів - вишиту сорочку. Багато років нашу історію переписували, спотворювали, а нині таким чином ми знову і знову говоримо світові: хто ми, за що воюємо і чим пишаємося
Хоча історикам не вдалося точно визначити час започаткування ремесла вишивання, в одному вони одноголосні: у добу палеоліту вишитий одяг вже був популярним та високо шанувався серед наших пращурів. Саме мистецтво вишиванки стрімко розвивалося у Київській Русі: дівчата робили собі вишиванки, готуючи придане до весілля, вишитий український одяг був у кожній українській сім'ї.
Вишиванка слугувала оберегом від всякого зла. Наші пращури вірили, що вона наділена величезною силою. Науковці ж стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю».
Протягом багатьох років вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість, традиційний зв’язок різних поколінь. Крізь віки зберігає український народ любов до вишиванки та особливі традиції її створення. Кожний регіон України має свої унікальні звичаї, пов’язані з національним орнаментом. Вишитий візерунок символізує добро, вірність та любов. Вишивали лише жінки. Це ремесло передавалося від бабусі до матері, від матері до доньки.
Зараз цей день має особливий сенс – українці змушені відстоювати свою національну автентичність, боротися за неї, віддаючи життя на війні.
Нехай же вишиванка стане символом міцності українського духу. Ми – вільний, незламний народ, який неодмінно переможе.
Не забуваймо наше коріння, пам’ятаймо рід та борімося за майбутнє.
З Днем вишиванки, сильні й незламні
